Усім привіт! Сьогодні в гостях у блогу SEOLife.in.UA відомий у Львові і не тільки блогер Воробус, який розповість по секрети, переваги та недоліки ведення блогу, і як взагалі він почувається у «шкурі» відомого блогера. Надаю слово пану Воробусу.

Вже більше десяти років я веду блог Vorobus.com про Львів, життя Воробуса та інші приколи. Інколи я задумувався над зміною його назви, але потім передумав. Ізюминка ресурсу в тому, що всі знають його, як Воробус. Та й не буду приховувати того факту, що і мене всі кличуть не Ігор, а Воробус. Я так зрозумів – це вже свого роду бренд.

Але, чому ж, все-таки, прикольно вести блог і які особливості цієї забави?

У першу чергу тебе знають і навіть впізнають на вулицях. Вже багацько разів до мене підходили люди й говорили що знають, читають і цікавилися думкою по тому чи іншому питанню. Це, звичайно, приємно, адже пишу не для себе, а для людей.

По-друге, ти не сидиш без діла. Особисто я не лише самостверджуюся, а й намагаюся донести до читачів інформацію, яку вони можуть і не знати.

Для прикладу, їздили ми нещодавно у поїздку й потрапили в епіцентр стихії. Звісно, що я зробив багацько фото дороги до водоспаду Гук і показав суспільству. До виходу мого посту була інфа про цю проблему, але світлин то не було. Маю надію, що висвітлення цієї біди допоможе якомога швидше відновити сполучення. Там ж не лише водоспад, а й люди живуть.

Тому, пошук цікавинок – це саме те, на чому спеціалізується блог Воробуса.

По-третє, ведення блогу – це пригоди.

Колись мій хороший приятель говорив, що я люблю пригоди й не можу без них жити. Дійсно, такий у мене стиль життя, що ледь не кожного дня я десь їду, щось фотографую, дивлюся, пишу й так далі. З часом я навчився поєднувати відпочинок із роботою.

Блог – це також робота. Ти прекрасно розумієш, що є люди, які підписані на ресурс, очікують нових постів тощо. Забивати болт, як це модно зараз казати, - це не моє.

Бувають у веденні блогу й негативні сліди. Є багато критиків, які кажуть, що все не так, я не вірно пишу, роблю помилки, не те висвітлюю що треба й так далі. Коли блогу було рік-два, то я дуже нервувався, коли чув подібне. Але, вже зараз, після ведення блогу більше 10 років, я розумію, що критика допомагає зробити мене кращим.

Ми відкрили нові рубрики, повністю змінили дизайн, стали писати ще краще, добавилися нові автори. Пишу не лише я, а й інші відчайдухи, але це навпаки добре.

Найголовніше у веденні блогу – це стабільність. Вона у мене присутня, а стабільність, як відомо, ознака, класу.

Ось такий він - відомий блогер Воробус. Не сидіть без діла, ведіть блоги, гуляйте, подорожуйте й жити буде цікавіше.